Енциклопедія політичної думки
ШИЛЛЕР ФРИДРИХ, ФОН
(1759–1805) – німецький поет і драматург - німецький поет і драматург. Шіллер народився у місті Марбаху, що в південній Німеччині. Він був другою дитиною в родині військового лікаря. Роки страждань у військовій академії в Штуттгарті (1773–1780) зродили в ньому зненависть до тиранії і потяг до свободи та республіканських чеснот, що й стало визначальною ознакою його ранніх п’єс, найбільш відомою з-поміж яких є «Розбійники» («Die Rдuber», 1781). Ці могутні прояви бунтарського духу «Бурі й натиску» («Sturm und Drang») вразили і шокували театральну публіку всієї Німеччини (а в 1792 році забезпечили Шиллеру титул почесного громадянина Французької Республіки). Після драматичної втечі з рідного Вюртембурга він урешті-решт оселився в Єні, у безпосередній близькості від Веймара, що став у ті часи культурним центром Німеччини, оскільки там жили Гете, Віланд та Гердер. Зрілі роботи Шиллера надихала філософія Канта і визначальною мірою його дружба (починаючи з 1794) з Гете. З їх плідного сою
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: ШИЛЛЕР ФРИДРИХ, ФОН


матиме такий вигляд: Що таке ШИЛЛЕР ФРИДРИХ, ФОН