ФАНОН ФРАНЦ
(1925–1961) - психіатр, політичний діяч і революціонер. Народився Фанон на Мартиніці, але завдяки участі у визвольній боротьбі Алжиру (1954–1962) став алжирцем, хоча його різкий і нищівний осуд експлуатації та гноблення не обмежувався його алжирським досвідом. Мова його була універсальною. Його світобачення виходило за межі Північної Африки та й усього африканського континенту й охоплювало всіх людей, що борються за своє звільнення від утисків усередині країни та визволення з-під чужоземного ярма. Він виявився одним із найвиразніших і найбільш красномовних теоретиків визвольних рухів XX століття. У 1947 році Фанон залишив Мартиніку і переїхав до Франції вивчати медицину та психіатрію. Упродовж наступних п’яти років він жив у вирі літературних, філософських і політичних пристрастей, характерних для післявоєнної Франції. Вирішальний момент для Фанона настав у 1953 році, коли він отримав призначення до психіатричної лікарні в Бліда-Жуенвілі (Алжир). Продовжуючи працювати психотерап