СПРАВЕДЛИВА ВІЙНА
У найширшому смислі цей термін відноситься до цілого напрямку думки і практичної діяльності в культурі західного світу, націленого на визначення того, коли застосування сили в політичних цілях є виправданим, і встановлення межі навіть і для такого виправданого застосування сили. У такому сенсі її джерела і прояви охоплюють релігійну та філософську моральну думку, теорію права, внутрішнє і міжнародне звичайне та позитивне право, воєнну теорію і практику. Однак у багатьох контекстах цей термін уживається в більш вузькому значенні. Одне загальновідоме спеціалізоване значення годиться тільки для класичної форми теорії справедливої війни, розробленої в добу Середньовіччя, в той час як для інших стадій розвитку більш широкого вчення існують інші терміни. З огляду на це такі теоретики міжнародного права, як Дж. Б. Скотт, вважають теорію справедливої війни (середньовічну) і міжнародне право (сучасне) двома стадіями розвитку одного напрямку думки (Див. також «міжнародне право»); так само й В.