СИНДИКАЛІЗМ
Теорія, розвинута на основі досвіду французького профспілкового руху. Термін походить від французького слова syndіcat, або «профспілка», й іноді вживається на означення профспілкового руху загалом. Найчастіше його відносять до соціалістичної теорії, згідно з якою стверджується, що боротьбу робітничого класу проти капіталізму мають вести профспілки або інші виключно робітничі організації, застосовуючи методи прямої дії, такі як забастовки і загальні страйки, а не вдаючись до політичної чи державної діяльності. Іноді його найбільш войовничі форми називають анархо-синдикалізмом. Аполітичний характер синдикалізму від самого початку зумовлювався розвалом у 1894 році Fеґdеґratіon Natіonale des Syndіcats (Національної федерації профспілок), що стався після того, як через позицію Марксистської робітничої партії під проводом Жуля Геда провалилися повторні спроби ухвалити рішення про загальний страйк. У результаті того ж року було засновано Confеґdеґratіon Gеґnеґrale du Travaіl (Генеральну конфе