СВОБОДА
“Свобода! Які тільки злочини не скоювались в твоє ім’я,” – сказала мадам Ролан під час піку Французького революційного терору. Погляд мадам Ролан на те, що прагнення до свободи є небезпечним, широко розповсюджений, проте аналіз її природи чи цінності не потребує всезагальної згоди. Інколи вважають, що воля опирається аналізу, бо вона, як і справедливість чи демократія, є “внутрішньо суперечною концепцією”: ніхто не може заперечити, що свобода – це добре, проте тривають безкінечні безрезультатні коцептуальні битви між тими, хто намагається переконати нас прийняти саме вибраний нами погляд на її природу. Це однак є перебільшенням, бо багато письменників вважають, що в той час, як цілком зрозуміло, що таке свобода, людству радше потрібні керівництво та просвіта, аніж свобода. Вперше цей погляд отримав захист у платонівській “Республіці”(Державі); для Платона політична свобода – це мета демократій, спрямована на більш чи менш повну відсутність контролю над діяльністю індивідів чи людей у ц