ПРИРОДНИЙ СТАН
термін гуманітарних наук, запроваджений розробниками концепції суспільного договору для позначення такого стану справ, за якого державної політичної влади не існує. Його роль може полягати у виправданні існування держави, запереченні її необхідності, протиставленні щасливої держави цивілізованих людей убогій спільноті дикунів або й у приголомшенні цим порівнянням. Його можна зустріти в роботах Гоббса, Локка, Пуфендорфа, Гроція, Руссо, Канта та багатьох інших мислителів XVІІ–XVІІІ століть. Уживання терміна «природний стан» у їхніх творах зумовлює його різні потрактування. Ідеться про суспільний, але не-політичний стан, чи навіть про не-суспільний стан? Ідеться про миролюбну державу чи про щось еквівалентне військовій? Ідеться про суто гіпотетичний стан чи про реальний стан частини людства в сьогоденні або в минулому? Ідеться про правову за своєю суттю концепцію чи про фактичну? На всі ці запитання ці мислителі дають дуже різні відповіді. Усі теоретики сходяться на тому, що люди, які не