ПРАВА
У політичній філософії цей термін уживається в трьох основних значеннях: 1) для опису типу інституціональних установлень, на основі яких гарантується законний захист інтересів, законна ефективність вибору і законна основа для розподілу майна і можливостей серед окремих осіб; 2) для вираження справедливої вимоги щодо запровадження таких установлень, їх підтримки і поважання їх; 3) для визначення особливого типу виправдання цієї вимоги, а саме фундаментального морального принципу, що надає ваги певним базовим особистим цінностям, таким як рівність, самоврядування, моральні засади. Термін «законне право» використовується в першому значенні, а термін «моральне право» (у давнішому вжитку – «природне право») – в двох інших. Словосполучення «права людини» може вживатися в будь-якому з цих значень. Багато мислителів, а особливо Єремія Бентам, припускали, що термін «право» слід обмежити лише першим значенням, виходячи з того, що вимога права сама по собі є правом не більше, ніж благання голодно