ПОППЕР КАРЛ РАЙМУНД
(1902) - філософ. Поппер народився у Відні і залишив Австрію незадовго до насильницького приєднання її до Німеччини ; з 1937 до 1945 року він викладав філософію в Новій Зеландії, а з 1946-го і до пенсії – логіку і наукові методи в Лондонській школі економіки. Найбільше він відомий як філософ науки – див., наприклад, його «Логіку дослідження» («Logіk der Forschnung», 1934), перекладену як «Логіка наукового дослідження» (1959), – Поппер є пристрасним захисником ліберальних цінностей, які, на його погляд, втілені в найкращих наукових працях. Ще замолоду Поппер потрапив під вплив марксизму і психоаналізу, що їх він зрештою відкинув як псевдонауки. Потреба в з’ясуванні їхніх недоліків стала одним із стимулів його роботи в царині філософії науки. Але найвагоміший вклад зробив Поппер у політичну теорію – це праці «Відкрите суспільство і його вороги» (1945) та «Убозтво історицизму» (1957). Перша з них складається з двох частин: у першій частині він критикує Платона, у другій – накидаєть