НІБУР РЕЙНГОЛЬД
(1892–1971) - американський теолог, соціальний критик і політичний мислитель. Нібур народився в Міссурі, США, навчався в Елмгурстському коледжі, Едемській та Єльській богословських школах. 1915 року його прийняли до Євангельського синоду Північної Америки і до 1928 року він був пастором Детройтської робітничої церкви, а потім аж до виходу на пенсію 1960 року керував кафедрою християнської етики Об’єднаної богословської семінарії в Нью-Йорку. Нібур є автором багатьох книг та статей, він удостоєний кількох почесних наукових звань; у 1939 році його запросили до Единбурзького університету читати гіффордські лекції, на основі яких постав його найбільший твір «Природа і доля людини» (1942). Але центральні теми його довічних політичних інтересів було піднято вже в його найпершій книзі «Моральна людина та аморальне суспільство» (1932). Його концепції зосереджені на виявленні впливу сил гріха й милосердя у світському суспільстві та в політичній діяльності. Хоча, на думку Нібура, людська