МОЛОДОГЕГЕЛЬЯНЦІ
послідовники німецького філософа Г. В. Ф. Гегеля, які наголошували на необхідності радикального теологічного і політичного застосування гегелівської думки й об’єдналися заради цього. Концепцію Гегеля вони розглядали як викриття «суперечностей» і містифікацій, на яких були побудовані релігія та прусська монархія (як і інші монархії). Це спричинилося до конфлікту зі старими, або правовірними гегельянцями, котрі слідували думці свого вчителя про те, що реальне є раціональним, що протестантське християнство втілює філософські істини на практиці і що прусська монархія та служіння громаді наближають час створення раціональної держави, у якій існуватиме неподільна суверенна воля, а бюрократія працюватиме неупереджено і справедливо задля загального блага. Збільшуючись кількісно за рахунок тих, хто був налаштований антитеологічно, а також республіканців, демократів і навіть революціонерів, молодогегельянці виступали за визволення людства, замінивши особисту свідомість або загальну свідомість лю