МАРКУЗЕ ГЕРБЕРТ
(1898–1979) - німецький неомарксист, соціальний теоретик, один із засновників (разом із Максом Горкгаймером та Теодором В. Адорно) так званої Франкфуртської школи критичної теорії. У 1922 році Маркузе здобув ступінь доктора наук у Фрайбурзькому університеті за дисертацію «Німецький художній роман», у якій він досліджував зв’язки між мистецтвом і суспільством. Високоінтегровані суспільства, як твердив Маркузе, створюють таке мистецтво, яке відповідає загальній системі вірувань. Роздроблені суспільства породжують мистецькі твори, що суперечать панівній ідеології, а не відображають її. Мистецтво розквітає на грунті такого конфлікту. Створюючи нові мистецькі форми, митець відображає своє бачення раціонального суспільства, яке здатне творчо розвивати свої конфлікти, керуючись ідеалом людської свободи. Інтерес Маркузе до мистецтва був і глибоко політичним, і теоретичним. Він вважав, що намагання буржуазного митця, наприклад Томаса Манна, створити художній образ раціонального суспільст