КРОЧЕ
Кроче Бенедетто (1866–1952) - італійський філософ-ідеаліст та історик. Кроче народився в Пескассеролі в Абруццо. Його перші праці були присвячені історії та античності, але марксист Антоніо Лабріола, збудивши в ньому інтерес до філософії, спонукав його до написання есе «Історичний матеріалізм та економія Карла Маркса» (1900). Зазвичай його вважають гегельянцем, неокантіанцем, а особливо Гербарт і Віндельбанд та літературний критик Франческо де Санктис, якого надихав «реалістичний ідеалізм» Кроче і його славетна праця «Що живе і що мертве у філософії Гегеля» (1906)). Найбільший внесок Кроче зробив у філософію естетики та історії. Його «Естетика» («Aesthetіc», 1902) та журнал «Критика» («La сrіtіca», 1903–1944) справили величезний вплив на італійську культуру. Його співавтор Джованні Джентіле спонукав його сприйняти доктрину «абсолютного історицизму». Центральна теза всіх його праць, що вийшли у світ опісля 1909 року, була викладена в трьох томах «Філософії духу», що дійшли до нас