КОНСЕРВАТИЗМ
Критики консерватизму часто розглядають його як більш-менш обскурантистську спробу «заможних» захистити своє привілейоване становище від посягань «незаможних». Гірше того, інколи його вважають збоченням, незрозумілим чином пов’язуючи з екстремістськими рухами на кшталт нацизму чи національних фронтів. На противагу цьому далі буде доведено, що консерватизм є філософією людського буття, яка не лише заслуговує на серйозне вивчення, а є діаметрально протилежною екстремістським рухам вищезгаданого типу. Суттю цієї філософії є переконання в тому, що людське буття характеризується напруженістю, яку можна послабити за допомогою політичної діяльності, однак яку ніколи не вдасться усунути остаточно. Значення ідеї незнищенної напруженості в консервативній філософії буття виявиться чіткіше, якщо порівняти її з протилежною радикальною доктриною, згідно з якою першопричини зла і страждань закорінені не в самій природі людського буття, а випливають із структури суспільства. Ось чому, ліквідувавши всі