КЛАСИЧНА ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ
напрям економічного аналізу, що набув розквіту в Англії наприкінці XVІІІ – в першій половині XІX століття – в епоху промислової революції. Важливим вкладом до цього напряму стали написані раніше праці Ричарда Кантильона і Девіда Юма, хоча прийнято вважати, що започаткував його Адам Сміт своєю працею «Дослідження про природу і причини багатства народів» (1776). До найвидатніших його представників належать Мальтус, Рікардо, Сеніор, Мак-Куллох, Джеймс Мілль, Дж. С. Мілль і французький економіст Сей. Значну роль у поширенні ідей цього напряму відіграли Політичний економічний клуб, заснований 1821 року, та часопис «Единбурзьке ревю». Економічну концепцію Карла Маркса можна також розглядати як складову класичної традиції. Початок класичній політичній економії поклали нападки Сміта на меркантилізм та його обгрунтування «системи природної свободи». Він критикував меркантилістські норми, оскільки вони перешкоджали виходу на зарубіжні ринки, не дозволяли повною мірою застосувати поділ праці і, о