ЗАГАЛЬНА ВОЛЯ
Фразу завжди (і правильно) пов’язують з Жан-Жаком Руссо, який надав значенню volonte generale (загальної волі) центральне місце у своїй політичній та моральній філософії. Руссо сам наполягав на тому, що “зачальна воля завжди права” і, що це є “воля, яку має кожен громадянин”, коли думає про загальне добро, а не про свою окрему волю (volonte particuliere) як приватна людина. Навіть доброчесність, каже він, є не що інше, як пристосування чиєїсь особистої volonte particuliere до громадської volonte generale; пристосування, яке “веде нас від самих себе”, від егоїзму і самозакоханності до “громадського щастя”. Приблизно в той самий час, що й Руссо, Дідро використав значення volonte generale і particuliere у своїй статті “Droit naturel” (“Природне право”) в “Еncyclopedie” (“Енциклопедії”), кажучи, що саме до загальної волі повинна звертатись окрема людина, щоб дізнатися “на скільки вона повинна бути людиною”; і що volonte generale, яка “ніколи не помиляється” є кріпленням усіх суспільств. Не