ЕККЛЕЗІОЛОГІЯ
розроблювана священнослужителями і середньовічними канонічними правниками починаючи з дванадцятого століття теорія і практика церковного управління, яка стосувалася засад і структури папства та єпископату з наголосом на миротворчій владі (Див. «консиліаризм»). Стрижнем багатьох екклезіологічних доктрин є історія середньовічних представницьких інституцій загалом (Див. «середньовічна політична думка»).