ВІТОРІА ФРАНСИСКО, ДЕ
(Франциск де Вікторіа, 1483?–1546) - іспанський богослов, ранній теоретик міжнародного права. Франсиско народився в невеличкому містечку Віторіа, що в баскській провінції Алава, і замолоду вступив до ордену домініканців. Він проявив неабиякі інтелектуальні здібності, і в 1506 році його послали вчитися в Париж, де він водночас і вчителював у домініканському коледжі. У 1521 чи 1522 році, коли він отримав диплом богослова в Сорбонні, його призначили на посаду старшого викладача богослов’я в домініканському коледжі у Вальядоліді, який у ті часи був улюбленою резиденцією королівського двору Іспанії та місцем засідань ради із завоювання Індій. У 1526 році Віторіа був обраний керівником першої кафедри богослов’я в Саламанці; це була провідна богословська кафедра у найбільш відомому в ті часи університеті Іспанії. Віторіа залишався там аж до самої смерті. Його основним обов’язком було читання лекцій про Фому Аквінського та Петра Ломбордського; проте він виходив за рамки своїх обов’язків