ВІДЧУЖЕННЯ
Центральне поняття в сучасній соціальній і політичній теорії, теології, соціології та психології. Простіше кажучи, відчуження стосується умов відокремлення чи відсторонення. Термін походить від латинського дієслова alіenare, що означає «роз’єднувати», «усувати» чи «відбирати». Спочатку слово «відчуження» означало передачу майна однієї особи іншій, але поступово воно набуло ширшого значення і стало асоціюватися із змінністю чи незмінністю таких нематеріальних набутків, як права і свободи, а також із рисами та властивостями, яким ми наділені як громадяни і як просто людські істоти. Звідси в ужитку XVІІІ століття з’явилося поняття «невід’ємне право» – таке право, яке не можна відчужити, тобто купити, передати, продати або відняти в такий спосіб, як позбавлення прав. Ці первинні значення до сьогоднішніх днів збереглися в правовому лексиконі, де власність (та й улюблені речі) і досі носять назву «відчужуваних». Проте це не те значення, в якому цей термін уживають у сучасній теорії суспільст