ВЕРХОВЕНСТВО ПРАВА
В Англії це словосполучення асоціюється з класичним описом англійського державного устрою пера А. В. Дикея. Сам Дикей пов’язує його зі старовинною фразеологією юридичних щорічників: «La ley est le plus haute іnheґrіtance que le roy ad; car par la ley, іl me\\\^me et toutes ses sujets sont ruleґs» («Закон є найціннішою спадщиною, що її отримує король, оскільки він і всі його васали керуються законом»). У «Вступі до дослідження конституційного права» (1885) Дикей приписує цьому словосполученню три конкретних значення. Перше місце, як він стверджує, тут займає ідея стосовно того, що право виключає прояви свавільної влади. Англійці можуть бути покарані за порушення закону і ні за що інше. Довільні покарання, накладені надзвичайною особистою владою або неконтрольованим бюрократичним свавіллям, несумісні з верховенством чинних законів. По-друге, верховенство права означає рівність усіх людей перед законом й однакову підпорядкованість і рядових громадян і посадових осіб звичайному правосуддю,