ІСТОРИЦИЗМ
Віра в те, що філософські пояснення історичного знання забезпечує підгрунтя і розумне пояснення, основну причину для правильного знання про людську діяльність і здобутки, досягнення. Він розглядає всебічну, вичерпну реконструкцію соціальних і культурологічних наук, оскільки вони грунтуються, спираються на припущення і методи, чужі такому принципові. Тому що, через те що є фундаментальна, основна нагода щодо філософського тлумачення поняття, ідей, не можуть бути чітко розрізнені в соціальній та політичній теорії, є необхідним розглянути два дуже несхожих застосування терміну; другий з цих застосувань “історицизм” як полемічний, спірний, яким позначення для ряду позицій, які розглядаються як взаємонесумісними, суперечними їхніми прихильниками, захисниками. В першому значенні історицизм звератється до на філософську доктрину, що походить з епістемологічних припущень книтичної історіографії: в другому, він звертається, відноситься до теорій зосереджених, сконцентрованих на незалежних, само