ФАКТОРИНГ
рос. факторинг
(англ. factoring — факторні операції, від англ. faktor — фактор, комісіонер) — 1. Різновид фінансової комерційної операції з кредитування оборотного капіталу клієнта. "Фактор-фірма" закуповує у своїх клієнтів цінні папери — вимоги до контрагентів, потім сплачує значну частину (50-80 %) їх вартості у вигляді авансу, а решту — після надходження до клієнта оплаченого рахунку. 2. Вид фінансових послуг, що надаються комерційними банками, їх дочірніми фактор-фірмами дрібним і середнім фірмам. Факторингова угода передбачає, що підприємство-постачальник передає право отримання платежів від платників за поставлені товари, виконані роботи чи надані послуги банкові-посереднику. Банк-посередник у день подання на інкасо платіжних вимог оплачує їх постачальникові і сам проводить розрахункові операції з покупцями.