СТАБІЛІЗАЦІЯ
рос. стабилизация
1. Поступове поліпшення економічного розвитку після виходу країни з кризового стану, що проявляється у зростанні виробництва сукупного валового внутрішнього продукту, суспільних благ і національного доходу на душу населення, підвищенні ділової активності, зменшенні безробіття, збільшенні попиту і пропозиції на ринку споживчих товарів, зміцненні національної валюти і фінансово-кредитної системи тощо. 2. В автоматизованих системах управління — підтримка заданого стану системи на певному рівні, а також заданих постійних (незалежно від часу) значень, що використовуються для управління перемінними, які змінюються під впливом зовнішніх збуджень. Такі системи називаються системами С.