РИМСЬКЕ ПРАВО
рос. римское право
сукупність правових норм. вироблених у Стародавньому Римі, що регулювали суспільні відносини. Джерелами права спочатку були норми звичаєвого права, пізніше Дванадцяти таблиць закони, преторські едикти, одноособові розпорядження імператора, т. зв. конституції. Поділялось на публічне, що регулювало державно-правові відносини, і приватне, яке регулювало цивільно-правові відносини. Поряд з правом власності, Р.п. велику увагу приділяло зобов'язальному праву, зокрема договорам. Воно покладено в основу законодавства багатьох західноєвропейських країн.