ПРАКТИКА
рос. практика
1. Цілеспрямована діяльність людей, направлена на перетворення природи, використання ресурсів, вдосконалення суспільно-виробничих відносин з метою задоволення своїх матеріальних, інтелектуальних і духовних потреб. 2. Вправність, професійна досконалість, набута у повсякденній праці. 3. Повсякденна професійна діяльність людей певної професії (лікаря, правника), колом діяльності яких є люди, на яких вона поширюється. 4. Виробнича П. — систематично організована за спеціальним навчальним планом робота студентів на виробництві, у сфері підприємницької діяльності з метою закріплення теоретичних знань, здобуття практичних навичок для оволодіння певною спеціальністю.