ПАТЕНТ
рос. патент
документ, що визнає, засвідчує право наукового, інтелектуального чи технічного винаходу, його авторство і виключне монопольне право патентовласника на винахід. Видається відповідними уповноваженими державою органами на ім'я автора або його правонаступника згідно з передбаченими законодавством країни процедурами. Міжнародні патентні відносини регулюються Паризькою конвенцією з охорони промислової власності. Якщо патент використовується без згоди патентовласника, то останній може звернутись з позовом до суду з вимогою відшкодування збитків чи невикористаної вигоди і заборона протиправних дій. 2. Документ (свідоцтво), що визначає (надає) право займатися торгівлею чи промислом за умови дотримання відповідних правил, визначених законодавче, і внесення певного платежу (патентного збору).