ПАРАФУВАННЯ
рос. парафирование
1-У міжнародній юридичній практиці — попереднє підтвердження умов договору його сторонами, скріплення підписами вповноважених осіб під кожною статтею або сторінкою всього тексту договору. 2. Остаточне затвердження умов особливо важливих договорів уповноваженими державними органами — парламентом, сенатом, державною думою.