ОРЕНДА
рос. аренда
1. Надання майна, землі тощо його господарем для тимчасового користування іншій особі за певну плату на договірних умовах. 2. Винаймання за відповідну плату на договірних засадах фізичною чи юридичною особою у іншої фізичної чи юридичної особи майна (основних фондів, землі, підприємств, цехів, будівель, транспортних засобів, обладнання, техніки тощо без зміни права власності. Розрізняють просту О. та О. за викупом, тобто таку, коли в орендному договорі може бути передбачена можливість викупу орендованого майна орендатором.