Eкономічна енциклопедія
ОМ
рос. ом
одиниця електричного опору; опір провідника, в якому проходить струм в і а з напругою і в на кінцях провідника. Походить від прізвища німецького фізика Г.-С.Ома.
рос. ом
одиниця електричного опору; опір провідника, в якому проходить струм в і а з напругою і в на кінцях провідника. Походить від прізвища німецького фізика Г.-С.Ома.