НАВІГАЦІЯ
рос. навигация
1. Період року (навігаційний період), протягом якого використовують водні шляхи в транспортних цілях (залежно від місцевих кліматичних умов). Розрізняють Н. фізичну (період з моменту очищення суднохідних шляхів від криги навесні до осіннього льодоставу) і фактичну (час з початку виходу флоту в рейс навесні до закінчення його руху й організації зимівлі суден). 2. Один з основних розділів науки про судноводіння, де подані основні відомості про землю (її форму, градусну сітку, магнітне поле тощо), способи обчислень швидкостей та напрямів руху судна, пройдених віддалей і місцеперебування судна в морі тощо.