ЛЮДИНО-ГОДИНА
рос. человеко-час
одиниця обліку робочого часу; є точнішою мірою праці робітників порівняно з людино-днем. Відпрацьованою Л.-г. вважають годину фактичної праці робітника в урочний і надурочний час. У відпрацьовані Л.-г. не включають той час зміни, коли робітник не працював: простої, різні перерви в роботі, запізнення на роботу, передчасне звільнення від неї тощо. Але Л.-г. не враховує втрат робочого часу протягом години, тому в деяких випадках час фактичної праці визначають у хвилинах.