ЛІЗИНГ
рос. лизинг
1. Підприємницька діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні лізингодавцем у користування на певний строк лізингоодержувачу майна, що є власністю лізингодавця або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. 2. Строкова (здебільшого довгострокова) оренда виробничих комплексів, машин, устаткування, транспортних засобів і споруд виробничого призначення або передання господарського майна в тимчасове користування лізингоодержувачу (без передання права власності) на умовах зворотності та платності за майно, що є власністю лізингодавця. Відповідно до лізингового договору лізингоодержувач вносить поступово пропорційну плату за користування лізинговим майном. Після завершення строку дії договору лізингоодержувач (орендатор) або продовжує (пролонговує) строк дії угоди, або сплачує залишкову вар-тість орендова