КОМПЕТЕНЦІЯ
рос. компетенция
1. Сукупність повноважень (прав і обов'язків), якими у певній галузі діяльності наділені установи, підприємства, організації або службові особи. К. визначається актами, що видають у межах наданих їм прав ті чи інші органи державної влади, державного управління, громадських організацій щодо тієї ролі, яку відіграють ці установи, підприємства, організації та службові особи, а також стосовно завдань, що перед ними стоять. Так, К. місцевих органів влади визначають Конституція України, закони і укази; К. підприємств, організацій, об'єднань тощо — закони, укази, акти, видані і ухвалені органами державного управління. 2. Коло питань, у яких дана особа має знання, досвід.