КЛІРИНГ
рос. клиринг
система безготівкових розрахунків між банками, яка ґрунтується на зарахуванні взаємних вимог і зобов'язань. Широко застосовується у внутрішніх і міжнародних розрахунках. . Передумовою розвитку К. було зростання розмірів чекового обороту і відповідного скорочення готівкового обороту. У банківському К., як правило, беруть участь кілька банків, представники яких пред'являють взаємні вимоги і обмінюються платіжними документами. Широке застосування клірингових розрахунків спричинило виникнення спеціальних банківських Інститутів — розрахункових палат, які і здійснюють зарахування взаємних вимог банків. У сфері міжнародних платіжних відносин клірингові розрахунки дістали назву валютного К.. Він передбачає порядок розрахунків між країнами, оснований на взаємозаліках платежів за товари і послуги, рівної вартості за узгодженими цінами так званою кліринговою валютою.