КЛЕРК
рос. клерк
1. У Західній Європі за середньовіччя — духовна особа, пізніше-письменна людина, переписувач тощо. 2. В Англії, США, Франції, Бельгії, Голландії — діловод, конторник, стажист при нотаріусі. 3. Переносно — службовець державної установи, бізнесових чи інших структур невисокого посадового рангу.