ЗАРУЧНИК
рос. заложник
особа, примусово захоплена для того, щоб забезпечити виконання певних вимог, пред'явлених тим, хто зацікавлений у визволенні 3. У давньоукраїнських пам'ятках 3. називається "аманатом". У давнину іноді одна сторона добровільно давала 3. іншій як запевнення виконання договору (напр., Б.Хмельницький 1648 р. залишив свого сина Тимоша як 3. у кримського хана, з яким уклав союзний договір). Під час Другої світової війни фашистські окупанти затримували численних 3., багато з яких було розстріляно. Практика захоплення 3. суперечить сучасному міжнародному праву (Женевська конвенція 1949 р.).