ЕТИКА
рос. этика
(латин. ethica, грец. ethika, від ethos — звичай) — 1. Наука, яка вивчає мораль. 2. Норми поведінки, сукупність загальноприйнятих моральних правил, вимоги, які людина ставить перед собою або яких вимагає суспільство у певному середовищі, соціальній групі населення. В українському побуті ще у давні часи зафіксовані певні правила глибокої моралі для різних прошарків населення — однакові як для ченців, так і для світських людей. Суворі вимоги до людини містились у спеціальних порадниках для сповіді; загальноприйняті моральні вимоги до світської людини. Так, "Ізборник Святослава", 1076р. ("Поради багатим") або "Поученіє" Володимира Мономаха (до 1125 р.) містили класифікацію доброчинств, де поряд з релігійною санкцією моралі ("Заповіді Божі") вказувалися і санкції "людські" (слава та поважання людей.) Вимоги християнської етики до питань політики викладені у т. зв. "Слові про князів" (XII ст.). Про вимоги "лицарської моралі" свідчать літописи (зокрема, т. зв. Іпатіївський). Ці три типи етич