ДЕНАРІУС , ДЕНАРІЙ
рос. денариус, денарий
(від латин. denarius — той, що складається з десяти) — стародавня римська срібна монета у 10 ассів, що містила 4,5 г срібла, карбування якої почалося у 269 р. до н.е. Була поширена за часів Римської імперії. Від Д. походять назви сучасних грошових знаків ряду країн (Алжиру, Іраку та ін.).