ГРОМАДА
рос. громада
основна територіально-адміністративна одиниця. Існують також інші Г., напр. церковні або Г. спільного користування майном. Протягом історії Г. набувала різного соціального і правового змісту. У Княжу добу Г., як територіально-адміністративній одиниці, відповідала верв. Кілька громад-вервей утворювали волость. Г. характеризуються широким самоврядуванням, у їх зборах брали участь усі голови дворищ. Вони обирали голову Г. — старосту. Громадське віче мало судово-поліцейські функції. Г. несла кругову поруку за податки та за видачу злочинця. На Лівобережжі існували суто козацькі Г. на чолі з отаманом і мішані з сільськими Г. Отаман і староста були виборними. Вони скликали Г. на збори, де вирішувалися справи місцевого управління, судівництва й спільного землекористування. Г. була власником деякої частини земель. Виділення громадської землі під обробіток і її розподіл відбувалися за рішенням зборів. В Україні з XVIII ст. громадське землеволодіння зменшується на противагу Росії, де "общинне" зе