ВТОРИННА ПАМ'ЯТЬ
рос. вторичная память
1. Память комп'ютера, в якій розміщуються дані, доступні центральному процесору за допомогою операцій вводу-ви-воду. Являє собою набір запам'ятовуючих приладів з різними технічними характеристиками, які діляться на магнітні накопичувачі прямого і послідовного доступу (відповідно магнітні диски і стрічки), а також на більш перспективні оптичні запам'ятовуючі прилади, запис і зчитування в яких здійснюється світловим спрямованим лазерним променем. 2. Запам'ятовуючий прилад, призначення якого полягає у тривалому зберіганні великого обсягу даних.