ВИРОБНИЧА КООПЕРАЦІЯ
рос. производственная кооперация
форма виробничих, міжвиробничих і міжгалузевих зв'язків. Базується на юридичне оформленій єдності суб'єктів кооперації (виробничих підприємств, об'єднань регіональних, міжрегіональних або міжнаціональних, об'єднаних чи розмежованих, конкретизованих, спеціалізованих за певними виробничо-технологічними ознаками) щодо спільних дій для створення матеріальних благ, зокрема виробництва особливо важливої, надскладної продукції, великомасштабного будівництва, реалізації крупномасштабних державних і міждержавних проектів. Це один із шляхів удосконалення суспільної організації виробництва, його спеціалізації, концентрації, вдосконалення технології, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, раціонального використання ресурсів і зростання ефективності і прибутковості. В.к. буває тимчасова й постійна, за рівнем спеціалізації — предметна (головне підприємство одержує від інших підприємств готову продукцію для комплектування певного виду продукції), подетальна (коли головному підприємству п