БУРЖУАЗІЯ
рос. буржуазия
(фр. bourgeoise, від латин. burgus — укріплене місто) — 1. Первісна назва середнього класу — купців, лихварів, ремісників та інших міщан, які вели підприємницьку діяльність. З розвитком капіталізму — соціальна група (клас), що володіє капіталом і засобами виробництва. 2. Пануюча соціальна група суспільства, яка володіє основними засобами здійснює підприємницьку діяльність за рахунок найманої праці, джерелом якої є одержувана додаткова вартість. Вона, як правило, відіграє вирішальну роль у здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики. Перші представники Б. в Україні з'явилися у XVII ст. внаслідок розвитку міст, торгівлі, виникнення мануфактур. Формування Б. як окремого класу відбулося в XIX ст. з середовища перших фабрично-заводських виробництв, коли стрімко зростали підприємницькі верстви. За даними Всеросійського перепису 1897 р., в Україні налічувалось великої буржуазії 289,5 тис. осіб (разом із сім'ями), дрібних заможних господарів — 413,6 тис. дрібних незалежних виробників — 910 ти