Eкономічна енциклопедія
БАНК
рос. банк
(від італ. banco — контора) — кредитно-фінансова інституція, що акумулює кошти, здійснює залучення та нагромадження вільних грошових коштів (вкладів) юридичних і фізичних осіб (пасивні операції), а також здійснює платіжні грошові операції та операції з цінними паперами. Проводить кредитування організацій, підприємств і населення (надає кредити, позики). Банківські структури беруть свій початок з XIV ст. (Італія, Німеччина, Нідерланди). Перший акціонерний Б. засновано в Лондоні (1694 р.). Банківська система в Україні почала формуватись з середини XVIII ст. (Львів, Київ, Харків, Одеса, Катеринослав, Херсон). В Україні створено широку мережу Б. Банківська система тут дворівнева і складається з Національного Б. та комерційних Б. різних форм власності. Національний банк України — центральний державний банк, що проводить єдину державну банківську фінансово-грошову політику щодо вартості (ціни, співрозмірності) грошової одиниці, грошового обігу, системи кредитів, координує банківську систему
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: БАНК


матиме такий вигляд: Що таке БАНК