АКСІОМАТИЧНИЙ МЕТОД
рос. аксиоматический метод
один із способів дедуктивної побудови наукової теорії, за якого: а) вибирається певна множинність прийнятих без доведення положень визначеної теорії (аксіом); б) поняття, що до них входять, не визначаються у рамках даної теорії; в) фіксуються правила визначення і правила доведення висновків даної теорії, що дозволяють вводити нові терміни (поняття) в теорію і логічно виводити одні положення (правила) з інших; г) всі інші положення даної теорії (теореми) виводяться з а)на. основі в). Перше уявлення про аксіоматичний метод виникло у Стародавній Греції (Платон, Арістотель, Евклід).