ІУДЕЙСЬКЕ ПРАВО
рос. иудейское право
сукупність приписів, викладених у Старому Завіті у т.з. П'ятикнижжі Мойсея, або Торі (єврейською мовою означає "закон"), що регулюють суспільні відносини на основі біблейських норм. І.п. мало багато спільних рис з давнім вавилонським правом, особливо в тій частині, що стосувалася казуїстики та принципу помсти. Основи І.п. подають друга (Вихід), третя (Левіт) та п'ята (Второзаконня) книги Мойсея. Вміщені в них правові норми становлять сукупність значної кількості різних правил, що характеризуються як релігійні церемонії та обряди. Воно є поєднанням релігії та права — правил поклоніння Богові й дотримання порядку, що забезпечує співіснування членів суспільства. Ці правила складені духівництвом із посиланням на договір з Ягве, тобто Богом в іудаїзмі, й визначалися як вираз волі самого Бога. Якщо хтось порушує І.п., то він підлягає відповідному покаранню.