ІНТЕРПОЛЯЦІЯ
рос. интерполяция
(латин. interpolatio — підновлення, підправлення, зміна) — 1-У статистиці — спосіб обчислення показників, яких не вистачає в динамічному ряді явищ. Невідомі значення ряду обчислюють або за допомогою відомих сусідніх членів ряду, або на основі встановленого взаємозв'язку інтерпольованого явища з іншими явищами, кількісний вираз яких відомий. І. завжди дає наближені результати. Точність їх залежить від обґрунтованості вибору функцій для вирівнювання, від урахування якісних особливостей явища, що інтерполюється. І. полягає у використанні закономірностей, що склалися всередині даного відрізка часу, на відміну від екстраполяції, в якій цю закономірність вважають дійсною і поза межами цього відрізка часу. 2. Неавторські вставки слів, речень або чисел у тексті під час переписування, опрацьовування рукописів, при копіюванні географічних карт тощо.