ЯН
запозичене: п.,
ч. Jan, слц. Jan, бр. Ян; те саме, що Тван.
Йнко, Янцьо, Ясь, Яськб.
З родиною Хмелевських ми були
Сусідами, а з їхнім сином Яном
Я років сім сварився і дружив (М. Бажан);
Затну вся Ясько, проковтнув переляк. — Ми з Умані. Учні (М. Бажан);
Наймолодший Янко подався до худоби й коней (О. Кобилянська); Янцьо спер голову на руки над столом (О. Кобилянська).