ТЕКЛЯ
Текля, Векла (Фекла)
гр.; ім'я Thekla; theos — Бог і kleos — слава.
Текла, Теклонька, Теклочка, Теклуня, Теклоня, Теклюся, Теця, Веклонька, Веклочка, Веклуня, Веклуся, Веклкіня, Веклібся, Фекпуня, Феклуся, Феюпоня, Феклібся, Феня, Фенгчка.
В неї є і сестра. Старша від неї, Текля, гарна, як вона (О. Кобилянська);
Три сусідки,
Три щасливі долі.
Імена: Секлета, Текля, Пріська.
Щось до болю рідне, українське
В цих прадавніх іменах простих (А. Камінчук);
Була удова, Векла Ведмедиха, і що то жінка: на усе село! (Г. Квітка-Основ'яненко); Сьомою була мама Феня, тобто — Фекла Дормидонтівна Оголярова (Ю. Смолич);
Ой зажурились гори й долини,
Що не вродило жито-пшениця,
Тільки вродило зелене вино.
Стерегла його ґречная панна,
Ґречная панна, панна Феклюня (Народна пісня).