ТАРАС
гр.; tarasso —бентежу, турбую (буквально:
бунтівник).
Тараско, Тарасик, Тарасичок, Тарасунчик, Тарасуня, Тарасуньо, Тарасьо.
Ми чуємо тебе, Кобзарю, крізь століття,
І голос твій нам дупгі окриля.
Встає в новій красі, забувши лихоліття,
Твоя, Тарасе, звільнена земля (В. Симоненко);
І тут з усіх боків ураз Хлоп'ята позбігались.
— Тарас! Тарас! Здоров, Тарас! — такий здійнявся галасі.. (Н. Забіла);
Мій малий світлячок!
Мій Тарасику, сонцем просвічений,
Я з тобою долала тривогу
І долала печаль найлютішу,
Мій малий світлячок... (Л. Забашта).