СЕРГІЙ
лат.; рим. родове ім'я — Sergius; можливо, від servus — служитель.
Сергійко, Сергієнько, Серіієчко, Сергійчик, Сергуня, Сербига, Серьижа.
Стояв, у даль вдивляючись, Сергій
(М. Рильський);
А не буде дощ іти без хмари,
А не буде Сергійко без пари (Народна пісня);
Леся: Ми всі варвари, а він добренький, хоч до рани прикладай. Не Сергій — Сергійчик (О. Коломієць); За шофера ми поставили тракториста Серьогу (Ю. Янов-ський); — Ну, це ти, Серьожо, перегнув. З вашого села я нікуди не піду (Григорій Тютюнник).