САВА
Сава (Савка)
арам.*; можливо, від sab ha — старий, дід; дехто, розглядає це ім'я як скорочений варіант імені Саватій.
Савко, Савцьо, Савонька, Савочка, Савчик.
Стоїть явір над водою, в воду похилився, Іде Сова з Немирова, тяжко зажурився (Народна пісня);
На Дінці, де переправа, — Скрип іржавий. У поромника у Сави — Клопіт, справи (С. Мушник);
Совка ловив рибу, і йому треба було лози на сажі (Б. Грінченко); Совко Гордієнко., подивився у вікно і підійшов до натовпу (М. Хвильовий); — А на поповнення, Савочко, не надійся. — Боженко не любив довго сердитись на Совку (О. Довженко).